Лікар радить, консультує, інформує
Небезпека менінгококової інфекції
Що варто знати про вітряну віспу
ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ
КІР: ШВИДКИЙ І НЕБЕЗПЕЧНИЙ Як захистити себе і дитину
ПАМ'ЯТКА ПО КОРУ :
Кір – гостре вірусне інфекційне захворювання, яке має характерні клінічні прояви, що при типовому перебігу дозволяє легко встановити діагноз.Інкубаційний період триває 9-11 днів, може продовжуватися до 17, а іноді – до 21 дня.Джерелом інфекції є хворі на кір в катаральному періоді і перші три дні висипань. Інфікована людина стає небезпечною для оточуючих на 9-10-й день після контакту з хворим на кір.Механізм передачі – повітряно-крапельний (кашель, чхання).Індекс контагіозності – 95 - 96%, тобто на нього захворюють 95-96% сприйнятливих людей, які були в контакті з хворим, незалежно від їх віку.Періоди перебігу хвороби:І катаральний. На 3-ій день піднімається температура до 38-39˚С, з’являється сухий кашель, нежить, кон’юктивіт, світлобоязнь, набряк повік, в ротовій порожнині на слизовій з’являються плями (папули).ІІ висипання. Знову піднімається температура до 39-40˚С, з’являється висипка за вухами, на щоках, шиї, грудях і верхній частині спини (поетапно). Далі висипка поширюється на сідниці, кінцівки.ІІІ пігментації. Висипка згасає і перетворюється на «бурі» плями, які утримуються 1,5-3 тижні.Ускладнення: можуть з’являтися в будь-який період хвороби. До них належать: ларингіт, ларинготрахеїт, інтерстиціальна пневмонія, отит, енцефаліт, гострий склерозуючий панецефаліт. Для запобігання захворювання і грізних ускладнень єдиним заходом залишається вакцинація проти кору, яку проводять у 12 місяців, ревакцинацію – у 6 років.При відсутності вакцинації рекомендовано провести щеплення моно-вакциною від кору у будь-якому віці до 30 років.Для екстреної профілактики у вогнищі вводять протикорову вакцину до 3-го дня від моменту контакту з хворим на кір, або протикоровий імуноглобулін до 6-го дня від моменту контакту з хворим на кір.В період підвищеної захворюваності на кір рекомендується:1) уникати великого скупчення людей;2) при перших проявах «простудного» захворювання звертатись до лікаря.
Інфекційні захворювання з давніх часів були великим лихом для людства. Епідемії частіше забирали життя людей і у більших кількостях, ніж війни та стихійні лиха.
Термін інфекції означає проникнення в організм людини мікроорганізму, який може викликати захворювання.
Протягом багатьох століть лікарі та вчені говорять про необхідність не скільки лікувати, а скільки попереджати захворювання.
Але людство навіть не могло уявити ті успіхи , які забезпечують профілактичні щеплення. Завдяки вакцинації у світі врятували мільйони людських життів.
Інфекції, що мали широке розповсюдження, стали керованими.Щоб з'ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація, що вона дала людству, необхідно відповісти натри головні питання:
- Які жертви приносило людство на алтар інфекційних захворювань до введення вакцин?
- Що ми маємо сьогодні з інфекційних хвороб?
- Що чекає людство у випадку відсутності вакцинації?
Найбільш демонстративний досвід боротьби із натуральною віспою - інфекцією, що забрала життя багатьох людей. Так у Європі в ХУІІ ст. тільки від віспи померло 60 і млн. людей. Ті що вижили, залишились жити із тяжкими |ускладненнями, що призвели до повної втрати і працездатності.
І тільки завдяки вакцинації у всьому світі в ' 80-х роках ліквідовано натуральну віспу. Яскравим прикладом ефективності вакцинації являється також щеплення проти дифтерії. В довакцинальний період в нашій країні хворіло дифтерією від 40 до 80 тис. дітей щорічно. Смертність складала майже 50%, тобто помирала кожна друга захворіла дитина.
В 1932 р. розпочато масову імунізацію проти захворювання і вже в 50-х роках XX ст. захворюваність знизилась в 6 разів і продовжувала знижуватися.
У 80-х роках з'явилася інформація, що вже все добре і щеплення скоріше не потрібні, ніж корисні. Лікарі-педіатри скоротили кількість щеплень, батьки відмовлялися від вакцинації дітей, дорослих майже не щеплювали, але наслідки не заставили себе довго чекати.
В 1991 р. захворюваність дифтерією виросла в 50 разів, було зареєстровано понад 17 тис випадків захворювання, із них 3 тис. серед дітей. Згідно даних ВООЗ в Україні від дифтерії помирає 10%захворівших.
Щоб зупинити епідемію дифтерії, почали знову масову імунізацію дорослих і проводили додаткові щеплення дітям. І тільки завдяки таким діям захворюваність на дифтерію не реєструвалася. Останній випадок носійства збудника дифтерії зареєстрований в районі в 1998 р.
Отже, якщо припинити проведення щеплень проти дифтерії, то захворювання знову підійме голову, відомо з якими наслідками, із сотнями смертельних випадків.
Не менш вагомо вплинула імунізація на захворюваність такою небезпечною інфекцією, як правець, який відомий людству понад 2500 років. Правець протягом всієї історії був постійним і незмінним супутником війн.
Але виникав він не тільки внаслідок військового травматизму, а й в мирний час - ця інфекція забирала тисячі людських життів. Перебіг хвороби надзвичайно тяжкий, і кожен другий помирав. Лише вакцинація дозволила перемогти цю небезпечну хворобу, щорічно зберігає життя більш ніж 500 тис. людей і є надійним методом попередження цього захворювання. Тому тільки некомпетентні люди можуть заперечувати необхідність щеплень.
